Про радіоактивність граніту
Останніми роками ми, втомившись від синтетики, що оточує нас, стали повертатися до природи і її дарів. У будівництві і обробці все частіше застосовуються натуральні, екологічно чисті матеріали, такі як деревина та камінь.
Та несподівано, минулий слух про те, що натуральний камінь може бути радіоактивним, здався смішним лише фахівцям, а серед забудовників і потенційних покупців він викликав справжній переполох.
Відразу варто обмовитися, що йдеться лише про граніт, оскільки саме він має магматичне походження, а метаморфічний мармур не може бути ВЗАГАЛІ радіоактивним за визначенням (якщо, звичайно, його не добувають в Чорнобилі).
Радіоактивність може бути техногенною, або природною. Природна радіоактивність – до 30 мкР/год – це невід'ємна частина середовища, в якому ми живемо, так само, як повітря, вода і сама земля. Радіоактивні елементи: радій, торій, уран присутні в багатьох мінералах, випромінювання від яких утворює легкий фон, що не перевищує норму. З часом елементи розпадаються, а в результаті реакції розпаду виділяється радіоактивний газ радон.
Граніт випромінює до 15 мкР/год, це набагато менше, ніж цеглина, або бетон.
Кілька років тому американський професор Дональд Ленгмюр, стривожений аналогічною фобією в США, в журналі "Dimensional Stone" опублікував звіт про свої дослідження.
Він привів дані, які свідчать про те, що кількість радону, який виділяється з гранітного каменю, в сотні разів менше, ніж з води в міському водопроводі і в тисячі разів менше, ніж вміст цього газу в навколишньому повітрі. У результаті настільки низьке радіоактивне випромінювання граніту не може вплинути навіть на загальний фон приміщення, тобто, про можливу шкоду для здоров'я людини не може бути і мови.
Згідно Українським нормам радіаційної безпеки в граніт спочатку поступає в обробку, а лише потім в продажу і тільки в тому випадку, якщо його підтвердили спеціальним сертифікатом, виданим на основі вимірів.
Тож так звані «пазли» складаються не на користь виробників штучного каменю і композитних матеріалів які використовують найпростіший спосіб збільшити доходи від реалізації своєї продукції – знешкоджувати конкурентів, товари яких мають безперечні переваги.
